Буде нам з тобою що згадати

Буде нам з тобою що згадати,

Після довгих збавлених ночей.

Вивчив я далекий звук гарматний,

Під тривожний блиск твоїх очей

Твої очі квіти темно-сині

На узбіччі зранених доріг

Чи зустрінемось з тобою знову,

На своїх дорогах бойових.

Будуть стрільно розриватись глухо

І дрижати в вибухах земля

Вийдеш ти в ту сторону послухай,

Де в багряних полум’ях поля.

І почуєш грізну борню волі,

І вкриється кров’ю битий шлях

Будуть хлопці йти суворо чолі

В сіруватих наче ніч рядах.

І пройдуть вони безмежним краєм

Крізь руїни сіл, дерев і трав.

І напевно ти тоді згадаєш,

Хто любов і мужність поєднав.